Оленька розуміла, що мамі стає все гірше. А одного разу, коли вона повернулася додому зі школи, то відчула недобре – в будинку панувала пустота.
Наталя, змучена тривалою хворобою, потрапила до замкнутого кола втоми та нескінченного сну. Її дочка Оленька з наростаючим занепокоєнням спостерігала за станом матері. – Мамо, ти мене чуєш? — покликала Оленька одного разу. Наталя ледь відгукнулася. І тут втрутилася бабуся, відвівши Оленьку убік. – Нехай вона відпочине. Сон лікує, – лагідно сказала бабуся. Але Оленька була … Read more