Напередодні Нового року Діма та Настя сильно посварилися. Ображена до глибини душі, Настя вирішила зустріти свято з друзями, але всі мали свої плани. Залишившись сама, вона запросила з села до міста свою мудру бабусю. Приїхавши на вокзал, бабуся поцікавилася, що стало причиною такого дивного рішення онуки. Настя зітхнула: – Ми вже більше року разом, але Діма ніколи не говорив про наше майбутнє. Я погано відреагувала, коли він пожартував про недоліки шлюбного життя, звинуватила його в егоїзмі.
Я боюся, що втратила його назавжди… Бабуся, навчена роками вчителька, втішила внучку і витерла сльози з її очей своїми сухими руками: – Якщо він тебе любить – обов’язково пробачить. Ти не плач, я тобі правду говорю. У розпал святкових приготувань, коли Настя з бабусею різали овочі для улюбленого салату, пролунав дзвінок у двері.
Чекаючи побачити Діму, Настя завмерла на місці, ну а бабуся, відчинивши двері, опинилася в Діминих обіймах. – Настя, я тебе кохаю! Виходь за мене заміж! – гаряче заявив Діма і тільки потім зрозумів, що звертається до бабусі Насті. Всі тут же вибухнули сміхом, і з того часу історія про той незабутній Новий рік стала улюбленою для Насті та Діми.