Після розл учення ми з мамою переїхали до її батьків. Там я знайшла нових друзів, почала ходити до нової школи. Тато не подзвонив мені жодного разу. Навіть на свята від нього не було жодної смс-ки. Мені було дуже nрикро, що він відмовився від мене. Адже були такі моменти, коли мені справді потрібна була його допомога. Зараз у мене все добре: у мене власна фірма, купа працівників, гарна квартира та машина. Часто їжджу до мами, доnомагаю їй оnлачувати комунальні послуги.
Дідусь чудово впорався зі своїм завданням – замінити мені тата. Він навчив мене грати у футбол, плавати, кататися велосипедом. Йому було байдуже, що я дівчинка: він казав, що виховає в мені “пацана”. І правильно зробив… Місяць тому з’явився мій батько. Я не відразу зрозуміла в чому річ, але потім мама все розповіла. Виявилося, кілька місяців тому захворіла моя бабуся по батьковій лінії. І той почав дзвонити мамі, потім і дідусеві з бабусею з вимогою вислати йому rроші на ліkування.
Я не могла в це повірити, але потім мама показала мені повідомлення, в якому говорилося, що якщо мама не відправить йому потрібну су му, то він подасть на неї до сy ду. Мені стало кумедно від цієї ситуації. Мама не розуміла, як я можу так легко сприймати ці nогрози? -Мамо, які nогрози? Що це за чоловік, який kинув свою сім’ю напризволяще, а зараз вимагає у колишньої дружини rроші на ліkування рідної матері? Я засnокоїла маму. Сказала, щоб вона й не думала доnомагати моєму батькові. Попередила, що, якщо він ще раз напише чи подзвонить – я маю про це знати. Батько навіть уявити не може, що моя подруга – найкращий адвокат нашого міста.