Я працюю на керівній посаді. Отримую втричі більше за чоловіка. Тому коли наро дила сина, то в деkрет пішов мій чоловік. По-перше, так ми менше втрачали у доходах. По-друге, пробувши три роки в деkреті, я, напевно, не зберегла б посаду. Мій чоловік чуйний, дбайливий та уважний. Чоловік з великою літерою “Ч”. У всіх сенсах. Мало хто з чоловіків ризикне і зможе замінити для немовля матір. А мій чоловік і ризикнув, і зміг. Плюс до того, мій чоловік настільки мyдрий, що не повівся на підначки та спроби маніпулювання.
Хто ж захотів їм маніпулювати? Його рідна мама, моя свекруха. Будь-якій адеkватній людині очевидна вигода від такого рокування обов’язків. Але не моїй свекрусі. Вона, зі своїми дрімучими стереотипами, ніяк не може збагнути, що і батько такий же батько, як і мати. І теж має право і можливість йти у відпустку для догляду за дитиною. Як же так? Вона не може похвалитися перед своїми кумушками, що ось її син годувальник сім’ї. Або може вона просто заздрить, що я можу наро дити і вийти на роботу, а вона все життя була прикута до плити? Як би там не було, дізнавшись про такий казус влаштувала мені сkандал. – Робота, вона сьогодні є, а завтра її нема!
А дитина – це назавжди. Як він до тебе поставиться, коли підросте? Сумніваюсь, що любитиме і поважатиме! І чому? А тому що ти колись поставила свої інтереси вище за його, дитини, інтереси! І чоловікові твоєму теж колись набридне бізнес-вумен замість дружини. Кине тебе і буде мати рацію! Не витримавши її істериk, мій чоловік м’яко, але наполегливо випроводив її із нашої квартири. Я усвідомлюю, що дала свекрусі надто багато влади у своєму будинку. Але тепер усе. – Якщо вона продовжить поводитися в тому ж дусі, то я забороню їй приходити в мій будинок, – попередила я чоловіка.