Коли чоловік повернувся з довгого відрядження, він заявив, що нам потрібно пожити окремо на якийсь час, але речі він не зібрав. Через кілька днів він прийшов додому і заявив щось неймовірне. Його слова я не забуду у житті.

Ми познайомилися з моїм майбутнім чоловіком 1 вересня, коли нас посадили за одну парту. Ми потоваришували одразу, а з чотирнадцяти років у нас почалися романтичні стосунки. Таким чином, його присутність поряд – щось зрозуміле для мене. У нас три доньки і за весь час нашого шлюбу мені не було в чому його дорікнути. Все було просто чудово. А років зо два тому щось сталося. Зі мною. Я набрала багато зайвої ваги і паралельно з цим втратила будь-який інтерес до життя. Чому так сталося мені важко сказати.

Можливо, якийсь стpес, бо це збіглося з локдауном. Чоловік багато працював, щоб звичний рівень життя не впав, а я весь день проводила вдома з дітьми. Я дуже багато робила, щоб скинути вагу, але жодні дієти та жодні вправи результату не дали. Мій стан позначився на наших взаєминах із чоловіком. І розмови вже не клеїлися і кохання, здавалося, пішло на сnад. Я металася і намагалася з ним поговорити, зрозуміти, як повернути колишню ніжність до нашої родини, але розмови не виходило.

Advertisements

Я навіть думав про те, що треба розл учитися. Якось чоловік дуже несподівано сказав, що їде у тривале відрядження. Мені б порадіти – ось можливість розібратися у своїх почуттях і прийняти виважене рішення, але проводивши його я розnлакалася в голос. Мене мучило незрозуміле передчуття біди. Три тижні тривало його відрядження. Ніколи ми так надовго не розлучалися, а він, до того ж, і дзвонив вкрай рідко. Приїхавши, чоловік повідомив мені, що нам треба продовжувати жити окремо і потім вирішити, як нам бути далі. Він поїхав, не забравши речей. І я не наважилася їх виставити. Хотіла, щоби він повернувся.

Він приходив щодня, спілкувався з дівчатками, а я ревіла добу безперервно. Було очевидно, що в нього з’явилася жінка, але про це ми не заїкалися, поки чоловік не вирішив зізнатися мені про зра ду. Зізнався, я потім заявив, що це була nомилка, і він надто любить дітей і мене, щоб зруйнувати нашу сім’ю. Я його вибачила. Відразу. Адже я люблю його і дівчаткам робити не хочеться. Але забути зра ду не можу. Від тієї жінки він матиме дитину. Чоловік каже, що це мене не стосується, тим більше що жінка живе в іншому місті. Він упевнений, що вирішив nроблему. Але я все одно не можу заспокоїтися і продовжую мучитися думками про них.

Advertisements

Leave a Comment