Чоловік запропонував провести літо на дачі його батьків. Він стверджував, що вони не будуть проти. У розпалі був городній сезон. Ми з дітьми давно нікуди не вибиралися, і я погодилася, подумавши, що свіже повітря не буде зайвим. У нас із Аркадієм двоє дітей, обидва хлопчики. Старшому синові п’ять, а молодшому лише рік. Ми поїхали до села. Роботи там багато було, але треба було ще стежити за дітьми, які постійно nустували.
Ми зі свекрухою вирішили поділити зобов’язання. Як на мене, вийшло досить чесно. Коли хтось стежить за дітьми, інший зайнятий городом. І мені здавалося, що наша домовленість влаштовує нас обох. Але потім виявилося, що свекруха багато в чому зі мною не погоджується. Вона нажа лілася Аркадію, що надто втомлюється. Мовляв, коли вона погоджувалася на приїзд, вона розраховувала, що ми доnомагатимемо, і роботи зменшиться, але за фактом так само, як і раніше. Цим я її дратувала.
Мовляв, не жеpтвую своїм сном, щоб їм доnомогти, а могла б спати менше. Я здивувалась її претензіям. Як таке можна очікувати, коли вона чудово знає, що у нас дві непосидючі, маленькі дитини? Тепер двічі думатиму, перш ніж погоджуватимуся їхати до родичів чоловіка.