Кілька років тому трапилася найжа хливіша історія в моєму житті. Я довго намагалася прийняти і пережити це, але мені не виходило. Почалося все з того, що в одній кав’ярні нашого міста я познайомилася з Олександром, з чоловіком старшим за мене на 23 роки. Мені з ним було дуже комфортно, ми невдовзі почали зустрічатися, і я дізналася, що він наш новий викладач в універі. Як би все амоpально не виглядало збоку, ми своє кохання приховували тільки в стінах універу.
Олександр обіцяв подарувати мені все, що я забажаю, бути завжди поряд, ніколи не відпускати мою руку, але за підсумком ми отримали те, що отримали. Все було ідеально якийсь час, але згодом усе поrіршилося: Сашко більше не міг носити мене на руках – бо ліла спина… він зав’язав зі спортом і відразу перетворився на якогось негарного, неприємного дідуся в моїх очах. Щоб усе обмозгувати, я переїхала до мами.
Вона влітку жила на дачі, а тоді була пізня весна, тож мамин міський будинок часто пустував. Там я й пішла жити. Якось я згадала, що залишила щось важливе у мами. Я пішла до неї без попереджень і побачила її з моїм чоловіком, що сидить у досить відвертому вбранні. У той день я отримала відразу два удари в спину, але від останнього мені було найб олючіше в житті