Іра нагодувала чоловіка смачною вечерею після роботи. Антон, ситий і втомлений, подався подрімати на дивані. Іра сіла в’язати та вимкнула телевізор, щоб не заважати коханому. Вона завжди в’язала подарунки, вважала, що найкращий подарунок той, який зроблено своїми руками. Тиша, і раптом Антон вимовляє: — Катю, почекай, йду … Іра насторожилася, чому чоловік вимовляє ім’я якоїсь Каті уві сні. Дві години вона думала, чи є у них знайома Катя, чи може співробітник на роботі. Хоча із жінок там лише Олена….
Думки не давали їй спокою і звідки він її знайшов. Антон прокинувся, увімкнув телевізор, потягнувся, зупинився на якомусь фільмі та попросив дружину зробити чай, щоб попили разом. — Каті скажи, нехай вона тобі зробить чай, — різко сказала Іра. — Каті? – здивовано спитав Антон. — Ага, та, з якою ти уві сні говорив. — Я уві сні розмовляю? Цікаво, не знав про це. — Тепер знаєш. — Ех, у розвідку не візьмуть, — пожартував Антон, — гаразд, сам приготую.
— Думаєш, я дуpепа? Не змінюй тему. Де ти її відкопав? — Ти серйозно?, — Запитав він, — звичайно, не дуpепа. Ти в мене найпрекрасніша, розумна, добра, ласкава! Вигадала якусь Катю, якусь історію. — Ти ж знаєш, я з’ясую! Я подам на розлyчення. Дітей немає, легко розлучимося. Тільки фірму доведеться з батьком ділити, а це не стосується. — З-за сну ти вирішила зі мною розлучитися? — Грайливий тон Антона пропав, — у тебе все гаразд? — У мене гаразд, а ось у тебе …
— Іра почала гiрко плакати. Чоловік обiйняв її, заспокоїв, сказав, що вона в нього єдина і що крім неї йому ніхто не потрібен. — Якщо розлучимося, я без тебе і дня не проживу! Помирились. Випили разом чай. Подивилися телевізор. Увечері, як завжди, Антон вийшов виносити сміття. Відійшов від будинку і зателефонував. — Прикинь, Кать… я мало не спалився, твоє ім’я уві сні вимовляв. Так, після проекту я все розповім. Вона нічого не запідозрила… все, поки що, поцілуй за мене нашого сина…