З тих пір, як я пам’ятаю себе, бабуся постійно говорила мені: “Щоб бути щасливою, ти повинна вийти заміж за багатого чоловіка”. Ці слова відклалися у моїй пам’яті глибоким слідом, ставши невід’ємною частиною мого сприйняття щастя та успіху. Але ось мені вже 32, і я незаміжня. Парадоксально, але я сама стала тією “багатою та завидною”, про що завжди мріяла бабуся. Володіючи успішним бізнесом, я набула фінансової незалежності та свободи, але внутрішні переконання, закладені в дитинстві, продовжували заважати мені насолоджуватися життям. Якось, сидячи у затишному кафе зі старою подругою, я поділилася з нею своїми переживаннями.
“Знаєш, Марино, я все ще відчуваю себе нещасною через ті слова бабусі. Здається, ніби я ніколи не буду повністю щаслива, не знайшовши ”того найбагатшого чоловіка”, хоча сама є успішною і незалежною,” – зізналася я. Марина подивилася на мене зі співчуттям і теплом в очах, потім взяла мене за руку. “Послухай, ти сама створила свою долю, ставши сильною та незалежною жінкою. Не давай старим переконанням керувати твоїм життям. Твоє щастя не повинно залежати від наявності чоловіка – багатого чи ні.
Ти сама собою цілісна особистість,” – м’яко сказала вона. Ці слова змусили мене замислитись. Розуміння того, що я дозволила застарілим поглядам обмежити моє сприйняття щастя, було пробудженням. Я почала працювати над собою, відвідуючи терапію та навчаючись цінувати свої досягнення та самостійність. З часом я знайшла внутрішню гармонію, усвідомивши, що справжнє щастя виходить зсередини, і не залежить від присутності когось чи матеріального статусу. Я вчилася радіти дрібницям, знаходити задоволення у своєму бізнесі, дружбі та захопленнях. І хоча слова бабусі досі іноді поверталися до мене, тепер я знала, як їм протистояти – з упевненістю у собі та вірою у власне щастя.