Дізнавшись про мою вагітність, хлопець покинув мене. Не отримавши підтримки від батьків, я покинула навчання і почала працювати на кількох роботах. Я намагалася забезпечити свою дочку всім необхідним – від іграшок до дорогої косметики, купуючи собі все в магазинах уживаних речей. Коли у дочки зламався телефон, переді мною постала дилема : купити новий телефон або замінити нашу зламану пральну машину.
Я вибрала телефон заради її безпеки. У магазині донька придивлялася до певної моделі, яку давно хотіла, оскільки вона була популярною у школі. Я могла дозволити собі лише скромний телефон, але вона наполягала на дорогому, який коштував 27.000 гривень. Коли я пояснила їй свій фінансовий ліміт, вона образившись на те, що не отримала бажаного телефону, вискочила з магазину.
Я залишилася в магазині приголомшена та скривджена, стримуючи сльози до самого дому. Мені було дуже боляче від того, що мої зусилля, які я докладала все життя для дочки, не виявилися гідно оцінені. Мені цікаво, чи окупляться мої жертви, «чи подасть мені дочка склянку води» у старості?!