Тиждень тому баба Клавдія, у віці 78 років, розбурхала всю свою сім’ю оголошенням про своє майбутнє весілля. Її очі світилися радістю, коли вона розповідала про свого обранця – 80-річного вдівця Івана, якого вона зустріла у парку. “Він такий уважний і дбайливий. Ми любимо гуляти разом, і він навіть пише мені вірші”, – щасливо розповідала вона своїм дітям та онукам. Проте реакція її сім’ї була така, яку вона очікувала побачити. Її діти, Ганна та Сергій, зустріли новину з відкритим невдоволенням. “Мамо, це смішно! Ти, в такому віці, і весілля?
Це ганьбить нас усіх,” – вигукнула Ганна. “Так, мамо, як ти можеш навіть думати про таке? Ти маєш забути про цю витівку,” – підтримав її Сергій. Клавдія подивилася на своїх дітей із сумом в очах. “Я не очікувала такої реакції від вас. Я завжди хотіла вашого щастя. Хіба я не заслуговую на своє?” Онуки теж були збентежені. “Бабусю, але ж ти вже стара для весілля,” – сказав молодший онук Павло. Клавдія зітхнула. “Павлику, кохання не знає віку. Іван робить мене щасливою. Хіба це не найголовніше?” Після цієї розмови сім’я Клавдії розійшлася, залишивши її в роздумах.
Але бабуся була рішучою. Вона розуміла, що її щастя важливіше за думку навіть найближчих. Незважаючи на сімейні розбіжності, Клавдія та Іван продовжили готуватися до весілля. Вона зрозуміла, що в її віці кожен день цінний, і вона хотіла провести їх з людиною, яка дарує їй радість та щастя. І ось настав день весілля. Незважаючи на всі розбіжності, діти та онуки прийшли підтримати Клавдію. Бачачи її щасливе обличчя поряд з Іваном, вони зрозуміли, що справжнє щастя – це жити за покликом серця, незважаючи на вік чи чужу думку.