Олеся насолоджувалася теплим літнім днем, сидячи на лавці у парку та читаючи книгу. Її думки були занурені в пригоди героїв, коли раптом милий песик підбіг до неї і почав пеститись біля її ніг. Олеся посміхнулася і почала гладити його. Але несподівано пес схопив її сумочку зубами і побіг у бік лісу. – Гей, повернися! – крикнула Олеся, пускаючись у погоню за собакою. Поки вона бігла, то почула шум за деревами і побачила чоловіка, який, схоже, чекав на собаку. Зрозумівши, що потрапила до пастки, Олеся почала кликати на допомогу.
– Зупиніть їх! Вони вкрали мою сумочку! – кричала вона. Випадкові перехожі почули її крик та прибігли на допомогу. Чоловік, бачачи, що його план звалився, почав тікати, але собака, мабуть, був надто прив’язаний до видобутку, щоб так просто кинути його. – Спіймайте його! – кричала Олеся. Серед натовпу був молодий чоловік на ім’я Олексій, який був у чудовій фізичній формі. Він швидко наздогнав чоловіка, схопив його та повалив на землю. В цей час інші люди допомогли повернути сумочку Олесі. – Дякую! – сказала Олеся, важко переводячи подих. – Я навіть не могла уявити, що у нашому парку є такі злодії! – Нема за що, – посміхнувся Олексій. – Усі ми повинні дбати один про одного. Чоловіка було передано поліції, а пес, до якого Олеся мав тепер змішані почуття, був забраний до притулку.
Після цього інциденту Олеся та Олексій стали друзями. Вони часто проводили час разом у парку, розповідаючи один одному історії та обговорюючи різні теми. Якось Олеся сказала: – Знаєш, можливо, цей інцидент був долею. Завдяки йому ми познайомились. Олексій усміхнувся і відповів: – Правильно. Іноді найнесподіваніші події можуть призвести до чудових моментів у житті. Так, розпочавшись з нещасного випадку, їхні стосунки перетворилися на міцну дружбу, сповнену теплих моментів та спогадів.