Наталка повернулася додому з ділової поїздки, схвильована швидкою зустріччю зі своїм чоловіком Ігорем після трьох тижнів pозлуки з ним. Однак, увійшовши в їхню квартиру, вона виявила незнайому жінку, яка спала в їхній спальні, і почула звук води, що ллється у ванній. Зрозумівши, що чоловік їй зра джує, Наталка тихо пішла, не вступаючи з ним у конфлікт. Почуваючись скpивдженою і зрадженою, Наталка безцільно брела містом, розмірковуючи про свої дії в їхньому шлюбі.
Вона зpозуміла, що нехтувала своїми стосунками з Ігорем, надто зосередившись на своїй роботі та власних інтересах. Вона визнала свої помилки, коли відкидала його пропозицію щодо спільних заходів і не виявляла більшої уваги до його потреб. Зрештою, Наталка вирішила вибачити свого чоловіка за його зра ду і відпустити його, якщо він справді любив іншу жінку.
Вона уявила собі розмову з ним, що виражає її любов і подяку за чотири роки, які вони провели разом, і побажання йому щасливого життя з його новою партнеркою. Однак, коли вона подумки відпускала його, перед нею раптово з’явився Ігор – і вони обнялися з величезною радістю та любов’ю. Наталя здобула цінний урок зі свого досвіду і вирішила стати найкращою дружиною: уважнішою, дбайливішою і жіночнішою по відношенню до Ігоря. Вона зрозуміла, як сильно любила його і почала цінувати їхнє спільне життя.