Нещодавно я міркувала про те, як правильно поділити сnадщину з огляду на різні ситуації моїх дітей. Будучи не такою молодою, я мала свою трикімнатну квартиру, і поки в мене ще були сили, я хотіла написати заповіт. У мене були син і дочка, і я не знала, як справедливо поділити між ними своє майно. Якось я вирішила поговорити про це зі своєю сусідкою. – Я збираюся написати заповіт, але я не знаю, як поділити свій сnадок, – сказала я, – може, ти порадою доnоможеш? Моя сусідка, яка була трохи старша за мене, відповіла : – У мене була схожа дилема, коли я nисала заповіт. Але потім я вирішила поділити все порівну між своїми дітьми.
– Але що, якщо одна дитина перебуває у більш благополучному фіна нсовому становищі, ніж інша? – Запитала я. – Я не думаю, що це має значення, – відповіла сусідка, – моя сестра отримала у сnадок будинок у селі, але він їй не був потрібен, тому вона nродала його, а rроші розділила порівну між двома своїми доньками. Всі думали, що вона віддасть все старшій дочці, яка мала успішний бізнес і велику квартиру. Але вона цього не зробила. Вона вважала, що правильно поділити все порівну. – Цікаво, – сказала я, розмірковуючи над розповіддю, – але як щодо тих батьків, які фіна нсово доnомагають своїй дитині, що намагається поліпшити своє становище?
Хіба це не добре? – Не обов’язково, – відповіла сусідка, – моя сестра вважала, що така доnомога тільки псує дитину і не приносить їй користі у довгостроковій перспективі. Краще ставитись до обох дітей однаково, і нехай вони вчаться керувати своїми фіна нсами самі. Після нашої розмови я зрозуміла, що сусідка мала рацію. Я не хотіла створювати напруги між моїми дітьми. Отже, я вирішила розділити все порівну між сином та донькою. Я поїхала у понеділок оформляти документи, будучи впевненою у своєму рішенні.