У поїзді чоловік сунув мені в руки клаптик і вийшов. За світлом ліхтарів я роздивилася написане на папері. Там була адреса, день та час
Вечір. Втома і мирне постукування рейок навалюються на віки, раз у раз намагаючись їх закрити. Один пронизливий погляд навпаки не дає зануритися в сон. Блискучі, зелені очі, обрамлені мережею зморшок, дивляться з напівтемряви. Я б відсіла, але поїзд забитий. Деякі навіть стоячи їдуть. Так завжди під час вечірніх повернень із села. Шлях наближається до кінця, … Read more