У нас у будинку живе не просто сусід, а якийсь св ин, інакше його назвати просто неможливо. Св ина звуть Слава, причому це не якийсь молодий пацан, а чоловік у віці, йому під 40 років. Щоранку Слава виносить своє сміття, щільно забитий пакет і кидає його не в сміттєвий бак, що знаходиться біля будинку, а в маленьку скриньку біля під’їзду. Він буквально запихає свій брудний пакет до скриньки, яка призначена для невеликого сміття. А потім вітер розносить рештки помиїв зі Славиного пакета по всьому району.
Гаразд взимку, але влітку шкірка від овочів, плівка ковбаси, все це гниє з-за сонця і виходить так, що весь під’їзд смеp дить смеp дінням. Славу все влаштовує, як він сам каже: -Все одно цю урну щодня чистять, та й мені зручно по дорозі на роботу швидко закинути. Ми не раз говорили Славі, щоб він попрацював і приділив півхвилини, щоб дійти до загального великого сміттєвого бака. Але все марно. Влітку, поки стояли лавки біля під’їзду, на ній сиділи наші старенькі.
Вони стежили за тим, щоб Слава у правильне місце своє сміття викидав. А потім так збіглося, що похолоднішало, та й лави прибрали. Хоча багатьом здається, що це саме Слава постарався. Може, він написав до адміністрації, але це було б дyрною заявою, що лави чимось завадили. Принаймні Слава повернув свою звичку викидати сміття в недозволеному місці. Один мій сусід запропонував зібрати все його сміття з двору і просто розкласти біля його дверей, щоб зрозумів, наскільки це неnриємно.