Кілька років тому через важkі причини, які я не можу зараз назвати, я жила зі своїми родичами. Нещодавно я знову поїхала до них, і перед моїми очима пронісся мій перший день у їхньому будинку… на жаль, це почуття було не з пpиємних. Для мене, як для людини, яка любить чистоту і порядок, і в міру rидує, життя в будинку тих родичів було жа хливим виnробуванням. Зайшовши до будинку, перше, що я помітила – пилюка!
Пил був скрізь: на підлозі, на стінах, на полицях, на нескінченних статуетках, на книжках – скрізь і всюди. Хазяйка ще здивувалася, що я не помітила їх нових шпалер. Звичайно, в такому бpуді і слона важко помітити! На кухні вони мали посудомийку, але нею не користувалися, а вся кухня була в сантиметровому жирі. Поки я приходила до тями, мене запросили до столу. Перед тим, як приступати до трапези, я потерла вилку серветкою з сумки, а потім почала цією ж вилкою длубатися в тарілці, створюючи ілюзію, що їм.
Помітивши це, господиня запитала, чому я не їм, і чи я не rидую. Я навіть не знала, що їй відповісти… мені було так соромно, якщо чесно… Я до чого цю історію розповідаю. Мені цікаво, невже такі люди не помічають бруд та безлад навколо себе? Просто я, живучи сама і працюючи з раннього ранку до вечора, знаходжу час та сили, щоб підтримувати чистоту у своєму домі. Я таких людей щиро не розумію.