Ми з моїм колишнім чоловіком познайомилися на дитячому майданчику. Подруга повела туди свого сина, а я становила їм компанію. Тут до нас підійшов молодий чоловік і запитав: — Дівчата, підкажіть, будь ласка, де тут молочна кухня? Подруга сказала, як до неї пройти, а я вирішила поглумити з нього: — Такий молоденький, і вже тато. – Це для племінниці. У мене і дівчини немає, — засоромився він. Так ми й познайомились. Він працював майстром ділянки у керуючій компанії. Ми зустрічалися два роки, перш ніж піти до РАГСу.
Ще за п’ять років я наро дила дочку. Чоловік, натхненний народ женням дитини, став працювати більше і швидkо підніматися кар’єрними сходами. Коли нашій дочці виповнився рік, він став директором компанії. На жаль, це стало початком кінця нашого сімейного життя. Якось, на майданчик, де ми познайомилися з чоловіком, прийшли робітники і почали розбирати його. — Визволяєте місце для нового майданчика? — Запитала я у них. – Новий поставимо у дворі сусіднього будинку. А цей просто розберемо. — відповів мені один із них. Я вирішила уточнити у чоловіка, що діється. Зателефонувала йому. – На цьому місці буде магазин.
І нам із тобою додатковий дохід. — Який дохід? Це ж дітям призначено! Ми з тобою тут познайомились! Забув? — Вибач я зайнятий. Вдома поговоримо, — сказав він і кинув слухавку. Увечері вдома я влаштувала йому сkандал. Але він сказав, що вчинить так, як вирішив. І пішов спати. А я сіла і написала заяву до прокуратури. Через тиждень чоловік з’явився додому вражений. — У тебе «дах поїхав»? – кричав він. — Мені ж засновники тепер дадуть по шиї! За два дні його зняли з посади, а потім і звільнили. Я розуміла, що у всіх нещастях чоловіка винна сама. Але вже нічого не могла змінити. Просила у нього вибачення. Але це не врятувало нашу родину. Через кілька тижнів він зібрав свої речі та пішов від мене.