Звичайно, я знала, що батьки чоловіка роз лучилися, коли мій Денис був ще школярем. Його батько пішов із сім’ї, але залишив їм квартиру. Мені здавалося, що цю квартиру залишив їм порівну. А свекруха жила в ній одна, а недавно вона завела собі нового kоханця. Але вся справа в тому, що свекруха живе у своїй квартирі, а ми вже 9-ий рік знімаємо. Але ж у нас є дитина. Але найцікавіше було попереду. Кілька днів тому я дізналася, що квартира повністю належить моєму чоловіку, і свекруха не має на неї жодних прав. Коли я вийшла з деkрету, ми цілих 3 роки збирали на початковий внесок. Оскільки сцени різко виросли, нагромадити нам не вдалося. Найбільше за нас переживають мої батьки. Мама прямо каже мені, що готова віддати нам усі свої заощадження.
Якщо стільки ж додасть свекруха, а зверху ми покладемо свої — зможемо взяти хоча б однушку. Не можу сказати, що з свекрухою у мене якась ворожнеча. Правильніше сказати, що в нас взагалі немає жодних стосунків. Колись вона ще кликала мого чоловіка до себе – доnомогти з різних дрібниць. Але тепер усіма цими питаннями займається її співмешканець. З одного боку, я рада, що ця жінка не поводиться як класична свекруха, адже вона абсолютно не втручається у наше життя. З іншого боку, мені прикро за те, що їй начхати на нашого сина. Вона ніколи не цікавилася своїм онуком. Я підозрюю, що у співмешканця моєї свекрухи просто немає власної квартири, тому він і знайшов собі підходящий варіант. А в чому тут плюс свекрухи? Адже вона притягла до себе чоловіка з вулиці, готує йому, стирає його речі.
Заради чого? Адже якщо їй захотілося романтичних стосунків, то, на мій погляд, вони могли б просто зустрічатися в парку, гуляти, ходити по музеях і все. Навіщо їй цей спільний побут? А якщо вона погодиться оформити з ним офіційні відносини, то всі проблеми впадуть на голову мого чоловіка. Бо йому доведеться розбиратися з усіма родичами співмешканця своєї мами. Коли я поговорила зі своїм чоловіком, він сказала таке: -Щодо квартири та спадкоємців турбуватися не варто. Житлова площа належить мені. Мама там лише прописана. А що ти мені пропонуєш робити з рідною людиною? Я ж не можу її вигнати надвір? В принципі, з цього погляду мій чоловік має рацію. А як щодо того, що ми вже 9-й рік живемо на орендованій? Він подумав, що робитиме, якщо одного разу господарі вирішать вигнати нас із цієї квартири?