Ще в дитинстві Єва дізналася, що вона є прийомною. Вона почула незграбну розмову її мами з бабусею: -Навіщо тобі прийомна дитина, ось так все своє життя занапастиш. Ти ще молода, може, ще заміж вийдеш, тобі ж вчитися треба… як у тебе взагалі в голові такі думки про не рідну дитину з’явилися? Що мама відповідала, Єва вже не чула; вона побігла до кімнати nлакати в подушку. Тільки тихо-тихо, щоб ніхто не почув. Мама Єви все одно навчалася в інституті, лише заочно, і встигала працювати. Вона робила все для своєї доньки, і возила її відпочивати, і найкращий одяг із іграшками куnувала. Але коли вони приходили в гості до бабусі, то та постійно говорила:
-Загубиш так своє життя. Але жінка була дуже рада та щаслива зі своєю донькою. Єва потім сказала, що чула її розмову з бабусею. -Пробач, доню бабусю. Іноді дорослі кажуть якісь речі, не подумавши. Я нікому і ніколи тебе не віддам. Минули роки, і Єва вже зросла. Сама навчалася в інституті. Її мама так і не знайшла відповідного чоловіка, але їй від цього не було сумно. Раптом Єві на думку спала ідея, треба знайти свою рідну матір. Мама Єви знала ім’я та адресу і не приховувала цього від дочки. Єва одразу вирушила за вказаним місцем. Двері їй відчинила жінка, від якої віяло холодом. Виявилося, Єва має ще брата й сестру.
Вони зовсім не виявляли жодних почуттів та емоцій. -Добре, що ти вдень прийшла, а то увечері чоловік має приїхати, він про тебе нічого не знає. А так, ти не гнівайся, по тобі видно, що в хорошу сім’ю потрапила. Я просто була молодою, мені потрібно було вчитися і працювати, а дитина ніяк не входила до цих планів. Мені не хотілося губити свою молодість. Після цих слів Єва відразу згадала закиди бабусі на адресу її мами. Але мама все одно не відмовилася від Єви і ростила її. Єва одразу встала і пішла. Дорогою вона зайшла в магазин і куnила мамі великий букет. Тепер вона намагатиметься зробити все для своєї прийомної мами, яка виявилася в сто разів кращою за рідну.