Коли дізналися, що свекрусі погано, з чоловіком одразу ж поїхали. Коли ми ввійшли до будинку, вона наказала синові вийти, а мене попросила сісти ближче до неї.

Я вийшла заміж дев’ятнадцять років тому. І за всі ці роки моя свекруха Ольга Захарівна тримала мене на дистанції, уникала контактів зі мною. Для мене було загадкою, чому? Що я роблю не так, чому вона не хоче зі мною спілкуватися? Ольга Захарівна не була присутня на нашому весіллі. Відмовилася, мовляв, не може залишити свою живність без нагляду, і приїхати до міста на весілля сина. Я всіляко намагалася налагодити з нею контакт. Приїжджала з чоловіком до неї в село, пропонувала свою допомогу по дому, по господарству. Але свекруха відкидала мою допомогу. Більш того, намагалася не підходити до мене близько. Бачачи таке ставлення, я перестала лізти до неї, перестала їздити з чоловіком до села. Андрій їхав до неї один, і завжди привозив повні сумки фруктів та овочів, м’яса та яєць.

 

Advertisements

Коли народилася наша дочка, Ольга Захарівна не приїхала відвідати онучку. Відмовка та сама – її тварини. Тоді я запропонувала чоловікові, самим відвезти Настеньку до бабусі. Але свекруха не дозволила. – Село не місце для маленької дівчинки, – сказала вона телефоном. При цьому до дарів зі свого городу, що посилаються із сином, додалися ще й грошові суми на подарунки онучці. Так ми прожили всі ці роки. Якось нам зателефонувала сусідка Ольги Захарівни, і сказала, що свекруха тяжко захворіла. Ми з чоловіком тут же поїхали до свекрухи. Коли ми ввійшли до будинку, свекруха наказала синові вийти, а мене попросила сісти ближче до неї.

 

– Ніночко, доню, – насилу заговорила вона. – Прошу, не тримай на мене образи за холодне ставлення до тебе та внучки. Це все прокляття моєї бабусі… Моя мама вийшла заміж проти волі батьків. Тоді бабуся відмовилася від дочки, побажавши, щоб ні вона, ні її діти не бачили щастя… Моя мама була нещасна, я теж своє життя щасливим не назву. І мама, і я рано овдовіли. Ростили дітей самі… Я прийняла тебе всією душею в ту саму мить, як Андрій познайомив нас. Але я боялася, що прокляття баба Галі перекинеться на тебе та на внучку. Тому й трималася від вас подалі… Тієї ж ночі Ольги Захарівни не стало. Я, всі ці роки, була впевнена, що свекруха не злюбила мене. А виявилось, що вона таким чином оберігала мене…Але чому вона не сказала мені про це раніше?

Advertisements