За щільно стиснутими губами моєї свекрухи ховалися слова, які могли легко поранити мене. Вони зі свекром із самого початку дали зрозуміти, що не допомагатимуть нам матеріально , підкреслюючи свою скромність і необхідність самим накопичувати на пенсію, хоча їм було лише за сорок. Їхнє небажання допомагати поширювалося і на догляд за дітьми. Бувало, мені потрібно було, щоб хтось наглянув за дітьми, навіть для такої необхідної справи, як візит до стоматолога, але свекруха завжди була “надто зайнята”, що змушувало мою матір їхати за 70 км, щоб допомогти. Мене це спантеличувало, враховуючи, що свекруха жила всього за 10 хвилин їзди від нашого будинку. Більше того, вона виховала свого сина таким чином, що він не міг впоратися навіть з такими елементарними завданнями, як дотик до холодної води – і чекала, що я все робитиму за нього.
Коли я була перевантажена турботами про дитину та домашніми справами, він скаржився на відсутність турботи про нього. Зрештою, мені вдалося віддати дитину до дитячого садка і повернутися на роботу. Це принесло деяке полегшення, але не позбавило нескінченного кругообігу: забирати дитину, ходити з нею по магазинах, повертатися додому, де панує безлад, а чоловік скаржиться на відсутність їжі та чистоти. Якось, розлютившись, я сказала чоловікові, щоб він шукав собі їжу в іншому місці. Він пішов, залишивши мене вечеряти простим хлібом із ковбасою та сиром. Я думала, що того вечора він повечеряє у своєї матері.
На мій подив, свекруха з’явилася пізно ввечері з тортиком у руках і попросила каву. За нею зайшов мій чоловік і моментально почав забиратися в хаті та готувати. Я аж втратила мову. Свекруха, виявляється, роз’яснила моєму чоловікові про важливість поділу домашніх обов’язків з огляду на те, що ми обоє працюємо. Вона ясно дала зрозуміти, що вони не підтримуватимуть його, якщо він продовжить поводитися таким чином, не роблячи рівного внеску в домашнє господарство. Того вечора, після рідкісного моменту визнання свекрухою моїх зусиль як домогосподарки та матері, я сиділа у своїй чистій, тихій квартирі, відчуваючи несподіване почуття вдячності за те, що вона допомогла мені знайти баланс у нашому сімейному житті.