Нещодавно дорогою з роботи додому автобусом зі мною стався неприємний випадок. За день до цього у мене трапилося харчове отруєння, ймовірно, від домашнього салату з несвіжими інгредієнтами, після чого у мене запаморочилося в голові і мене занудило. Незважаючи на те, що зазвичай у громадському транспорті прийнято бути уважним і звільняти місце для літніх пасажирів, цього дня я відчувала себе надто погано, щоб стояти на ногах.
Коли я сиділа біля дверей автобуса, сподіваючись, що в разі потреби зможу швидко вийти, в автобус увійшла жінка похилого віку і попросила зайняти моє місце. Я ввічливо відмовилася, пояснивши, що дуже погано почуваюся. Але вона та інші люди похилого віку в автобусі вирішили, що я просто брешу. І понеслося : всі почали критикувати сучасну молодь за відсутність манер та поваги.
Ця ситуація була неймовірно неприємна не тільки фізично через мій стан, а й психологічно, оскільки я завжди виявляла повагу до людей похилого віку, часто не отримуючи подяки у відповідь. Проте цей випадок змусив мене переглянути свій підхід. Надалі я планую уважно спостерігати за поведінкою людей похилого віку, перш ніж запропонувати їм своє місце, особливо тим, хто здається досить енергійним, щоб критикувати інших людей.