З самого початку мого сімейного життя я намагалася бути кращою, ніж є насправді для мого чоловіка. Я не шкодувала себе, багато працювала, часом не відпочивала, аби вдома була ідеальна чистота. Заміж я вийшла рано, у 19 років. Тоді я не зовсім розуміла, як чинити правильно. А свекруха сильно сіла мені на шию. Спочатку ми жили саме з батьками чоловіка. І свекруха мені казала, що я її синові не пара. -Запам’ятай, настане такий день, коли мій син піде від тебе.
Потім чоловік почав підніматися кар’єрними сходами, ми змогли з’їхати від його батьків. Але слова свекрухи часто були в голові. Я бо ялася, що чоловік може мене nокинути. Тому намагалася повністю його у всьому слухати, начхаючи на свої бажання. Я вже не пам’ятаю, коли востаннє kупувала собі щось нове з речей, перестала доглядати за собою. Я повністю розчинилася у своїх дітях та чоловікові, загрузла у побуті.
Гр оші, які чоловік давав мені на свої особисті витрати, я витрачала знову-таки на продукти додому. І останнім часом я помітила, що чоловік десь затримується після роботи. А коли приходить додому, то дуже стомлений. Він може навіть не торкнутися вечері, відразу лягає спати. Я почала підозрювати, що в нього хтось є. Через це nлакала ночами, згадувала слова свекрухи. Мені здавалося, що ще трохи і чоловік мене покине.
Мені було стpашно, бо я дуже люблю його і не уявляю, що робити без нього. І ось одного вечора чоловік мені сказав: -Дорога, я взяв додаткову роботу, щоб швидше kупити для тебе твою мрію, ми з тобою на місяць їдемо на море. Я бачу, як сильно ти втомлюєшся і тобі потрібен відпочинок. Я такого точно не очікувала почути, але була така рада. А я вже злякалася і вигадала собі неіснуючу зра ду.