Мені майже 50, але виглядаю я молодшою і донедавна була в повному захваті від свого життя. Ми з чоловіком Василем разом уже 30 років, у нього процвітаючий бізнес, він наш основний годувальник. Я працюю для задоволення, більше для спілкування, аніж для заробітку. Василь завжди балував мене розкішшю, золотими прикрасами та відпустками, викликаючи заздрість колег та подруг.
Але все сталося зненацька. Моя свекруха жила окремо, але в одному будинку з нами. І ось, нещодавно вона захворіла. Василь перевіз її до нашого будинку і наполягає на тому, щоб я стала її доглядальницею . Він стверджує, що я зобов’язана це робити, тому що він сам так багато зробив для мене за ці роки. Мені не подобається ця ідея не тільки тому, що ніколи раніше я не займалася доглядом, а й тому, що Василь має сестру, золовку, яка могла б допомогти.
Але вона живе далеко, а Василь не хоче відправити маму кудись, ні запрошувати незнайомих людей до неї додому. Мене розриває та фізично лякає перспектива догляду за свекрухою. До того ж у мене є власна мати, і я запитую, чому вся відповідальність за маму чоловіка повинна лежати саме на мені. Що мені робити у цій складній ситуації?