Ми з Софою вже років 5 в шлюбі. Коли я одружився з нею, вона була такою, дівчиною великих форм. Мені все подобалося, я її такою і полюбив. Мене навіть мої друзі відмовляли, але я був категоричний, почуття є почуття. Так і друзі її потім полюбили, вона дуже добра і весела у мене. А зараз вона сху дла на 20 кг, чоловіки стали задивлятися на неї, я ось ревную. Пам’ятаю був випадок в моїй родині, батько гуляв постійно, а потім щось сталося, і він більше не ходив наліво. У підсумку я поїхав до мами, я знав, що вона мені допоможе. Вона мені і все розповіла. — Ми були тоді на відпочинку, і твій тато вирішив привести в номер дівчину. Я тоді з пляжу повернулася раніше, ти їсти хотів, я за rрошима пішла.
Мене покоївка, як зупинить. І каже: «ваш чоловік в номері не один». Я тоді стрімким кроком увійшла, дівка відразу ж вибігла, а твій батько як ні в чому не бувало сидів, з незадоволеним виразом обличчя. Ну я тоді думала збирати речі вже. Але тут увійшла ця покоївка, сама до мене підійшла. І каже: »Я вам доnоможу, візьміть річ чоловіка собою». Ну я їй довірилася, а що мені залишалося робити, вона мене до бабки — то своєї привела.
Літ ня жінка мене запитала тоді чи хочу я з чоловіком залишитися, або піти від нього хочу. Я навіть нічого не встигла відповісти, вона мені ложку дерев’яну, як протягне. Каже, бачу як хочеш, навіть робити нічого не стану, все у тебе буде. Це ложка оберіг вашої родини. З тих пір батько твій не гуляє, ложка висить на стіні. А ти чого запитав? Ну я їй пояснив, мама мені тоді віддала цю ложку, так як я частина сім’ї. Тепер вона вважає, що вона по праву моя. Як я її приніс, все у нас Софою як раніше стало. Люблю я її дуже.