Галина поспішала додому з роботи. Оскільки в гості мала прийти її найкраща подруга Зоя, яка щойно повернулася з відпустки з нареченим, вона поспішила купити все необхідне для чаювання. Чоловікові Зої було близько 50-ти, як і самій Зої та Галині. 30 років тому Зоя та Галина залишили своє село у пошуках нового життя у місті. Ніхто з них не мав особливо дбайливих батьків, тому їхній від’їзд майже не помітили. З того часу вони відвідували село один раз, але це був уже далекий спогад чвертьстолітньої давності. Приїхавши до Галини, Зоя вибухнула розповідями про перетворене село. Поки вони влаштовувалися на кухні, Зоя розповідала про безліч нових будинків, про незнайомих осіб, про комфортне життя молодшої сестри та про їхній колишній будинок, де жив відчужений брат Галини Андрій.
Для Андрія настали лихоліття, його здоров’я погіршувалося. Однак будинок, у якому він жив, був у доброму стані. Найдивовижніша новина пролунала, коли Зоя повідомила Галину про Віктора – колишнього коханого Галини. Дружина Віктора, Ліда, нещодавно померла, тож Зоя запропонувала Галині з’їздити до села. Жінка розмірковувала над цією ідеєю, і зрештою вирішила повернутися до свого коріння. Коли вона дісталася до села, то виявила, що його зовсім неможливо впізнати. Андрій помітно постарів. Незважаючи на їхні натягнуті стосунки, він зустрів її тепло. Галина була здивована змінами, які Андрій зробив у їхньому будинку: він був модернізований та досить акуратний. Галина взяла на себе роль покоївки, зауважуючи, як Андрій іноді кидає таємні погляди у бік будинку навпроти, де працювала жінка на ім’я Марія.
Візит Галини до Марії, її колишньої подруги, зустріли вороже. Марія була роздратована раптовою появою Галини і звинуватила її в тому, що вона повернулася, щоб заманити в пастку Віктора, якого та намагалася доглядати після відходу Ліди на той світ. Віктор же був дуже радий її бачити, і вони провели цілу ніч, згадуючи дні своєї юності. Повернувшись до міста, Галина задумалася про те, яке життя вона могла б прожити, якби вирішила залишитись у селі. Вона, як і раніше, любила Віктора і могла бачити з ним майбутнє. Водночас вона зауважила, що між Андрієм та Марією є симпатія. Вона вирішила зіграти роль свахи та запросила Марію до себе. Згодом Марія потепліла до Андрія, що дуже втішило її. Село давало їй не тільки шанс відродити старе кохання, але й можливість принести щастя в життя брата та старої подруги. Здавалося, що її несподіваний візит перетворюється на постійне перебування.