У гармонійному ритмі Марія Марківна прокинулася о шостій, як завжди, але встала не відразу. Вона лежала, слухаючи ранкові звуки. Скрипнули двері, заплескалася вода, коли її син Миколка вмивався. Кроки його дружини Юлі почулися у коридорі на кухні. Клацав тостер, дзижчала мікрохвильова піч, свистів чайник. Ранок розгортався як по годинах, повторюючи незліченні попередні ранки. Марія Марківна знала, що Юля візьме бутерброд, вип’є каву та помчить на роботу. Як і очікувалося, двері грюкнули. Через тридцять хвилин йшов Миколка, так що через двадцять сім хвилин після відходу дружини Миколка привітався з Марією і поспішив піти. У квартирі запанувала тиша.
Через двадцять хвилин Марія приступила до своїх бабусиних обов’язків: розбудила та підготувала до школи внучку, Даринку. Пізніше прокидався Славко, молодший син. Коли всі йшли, Марія спокійно снідала, забиралася на кухні і розмірковувала про одинокий день. Після виходу на пенсію рік тому її дні перестали бути метушними, але вона почувала себе самотньою навіть у будинку, повному людей. Якось, коли Марія ввімкнула телевізор, в одному з ток-шоу обговорювалася важливість сімейних обідів для згуртування. Надихнувшись, вона вирішила спекти торт і накрити гарний стіл до чаю. Коли Даринка повернулася та побачила розкладені страви, вона була у захваті. Надії Марії розгорілися, але члени сім’ї схопили свої шматочки і розійшлися своїми куткам.
Наступного ранку Марія почувала себе пригніченою. Даринка помітила та запропонувала приготувати щось разом після школи. Натхнена, Марія купила курку. Разом вони приготували смачну страву. Коли аромат наповнив будинок, повернулася Юля, за нею Миколка, а потім Славко. Даринка взяла на себе відповідальність за те, щоб усі сиділи разом. Сім’я насолоджувалася їжею, обговорюючи минулі дні. Дівчинка ще заявила, що сімейні вечері мають бути регулярними. Хоча всі визнали, що щоденні вечері нереальні, вони домовилися збиратися хоча б раз на тиждень. Після цього, коли будинок повернувся до свого звичайного розпорядку, Даринка та Марія навели лад на кухні, вже з нетерпінням плануючи наступну сімейну вечерю. Вони посіяли насіння змін, що підживлюються любов’ю та єднанням.