Завести нових друзів у похилому віці буває непросто, в результаті чого багато людей похилого віку і відчувають самотність, особливо, якщо їх діти далеко. Історія однієї 67-річної жінки – яскравий приклад цього. Після смерті чоловіка вона жила сама. Незважаючи на досягнення пенсійного віку, вона продовжувала працювати, шукаючи відпочинку від одноманітності своїх днів. У неї не було хобі, і вона відчувала, що вже надто пізно починати щось нове. Вона навіть запропонувала синові та невістці переїхати до неї, але ті відмовилися.
Потім вона захотіла жити з дочкою, але молода сім’я не хотіла брати на себе відповідальність за догляд за літньою родичкою. Однак під час частих візитів до доньки вона відчувала себе бажаною гостею та насолоджувалася їх суспільством. Вона завжди боялася повертатися до свого самотнього будинку, але розуміла, що це необхідність. Життя і проблеми цієї жінки наголошують на необхідності самореалізації в будь-якому віці. Зважаючи на все, її діти піклуються про неї і люблять її, але вони влаштовані по-своєму і не хочуть ламати своє життя.
Її ситуація вимагає пошуку альтернатив: вступу до різних гуртків за інтересами, відвідування культурних заходів чи здобуття нового досвіду. Ці заняття можуть познайомити її з новими людьми, зробити життя більш цікавим і менш рутинним. Поведінка її дітей навряд чи зміниться, тому найкращим варіантом дій буде змиритися з цим та вивчити можливі альтернативи. У 67 років її життя далеке від фінішу, тому є кілька можливостей відкрити нові інтереси. Молодому поколінню, з іншого боку, також необхідно надавати підтримку людям похилого віку, щоб вони остаточно не впали у відчай.