Одного недільного ранку Олена Петрівна вирішила пропилососити коридор. Коли вона діставала пилосос із шафи, двері до кімнати її сина Андрія несподівано відчинилися, і в них показалася незнайома дівчина. Батько Андрія, Віктор Іванович, вийшов із кухні, теж здивований несподіваною появою дівчини. За нею з’явився Андрій, представив її батькам, сказавши, що вона житиме з ними у його кімнаті. Батько сторопів, а мати мовчки спостерігала за тим, що відбувається. На другий день дівчина, яку звали Анжела, прокинулася рано, довго хлюпалася у ванній і пішла з квартири, залишивши немиту чашку та крихти на столі.
Батько нагадав синові про те, що вони домовилися: особисте життя має почекати, доки він закінчить університет і почне заробляти. Проте Андрій уже будував свої плани і домовився про роботу, а Анжела вже працювала, тож вони могли себе спокійно утримувати. Віктор Іванович здивувався, дізнавшись, що Анжела працює в салоні краси, а Андрій закінчує університет та збирається вступати до аспірантури. Андрій уже все вирішив і був упевнений, що все вийде. Він поцілував маму на прощання і пішов, пообіцявши поговорити з ними ввечері. Олена Павлівна довго спостерігала за тим, як Андрій намагається налагодити стосунки з Анжелою. Вона помітила, що він був закоханий і ніколи не зводив з неї очей.
Якось Андрій та Анжела прийшли рано вранці, дуже веселі, і оголосили, що винайняли квартиру і подали заяву до РАГСу. Віктор Іванович був задоволений рішенням та привітав сина з одруженням з такою чудовою дівчиною. Їхнє весілля було дуже красивим; родичі та друзі зібралися, щоб привітати пару. Віктор Іванович був дуже радий бачити свого сина Андрія одруженим з такою прекрасною дівчиною. Мудрість дорослих полягала лише в тому, щоб розуміти своїх дітей та вірити в них. Коли діти відчувають, що їх розуміють, вони можуть досягти всього, чого прагнуть.