Конверт Галя знайшла випадково, але Володя спланував усе так, щоб вона одразу його побачила. Він був звичайного білого кольору, на ньому чорною ручкою були написані акуратні літери: «Галя. Відкрий, коли мене не буде. Володя знав, що Галя не встоїть і обов’язково зазирне всередину. Галя потрясла конверт у руках, з цікавістю роздивляючись його вміст. Всі ці роки Галя думала, що не любить Володю, хоча він доглядав її багато років до того, як вона не обрала Валерія. Володя з Галею разом подорожували, як це роблять добрі друзі, але потім той забрав її до себе остаточно.
Незважаючи на всі його спроби довести їй своє кохання, Галя все одно Володю не любила і постійно порівнювала його з Валерієм. Валерій був найкращим другом Володі, і в них було спільне хобі – походи та риболовля. Галя закохалася у Валерія з першого погляду, а потім бігала за ним, як божевільна. Валерій довго не здавався, незважаючи на те, що та і пироги йому приносила, і борщ варила, і сміялася з будь-якого його жарту. Про те, що Володю відвезли до ліk арні, Галя дізналася від його секретарки Іри, яку вона від початку недолюблювала. Прийшовши додому, Галя знайшла конверт і задумалася про те, щоб його відкрити.
Вона подумала, що в ньому може бути любовне чи втішне послання, але натомість зрозуміла, що це може бути прохання про прощення за те, що забрав в неї Валерія. Коли Володя одужав, Галя відвідувала його в ліk арні, приносила подарунки, доглядала його. Вона також зрозуміла, що була дурна, порівнюючи Володю з Валерієм, і що любила Володю усі двадцять років. Поки вони дивилися один одному в очі, сміялися і розмовляли в ліk арні, конверт, який мав розкрити секрет Володі, лежав уже забутий у відрі для сміття.