Брат моєї мами, Микола, ніколи не відвідував нас, але ми часто приїжджали до нього. Моя мати розповідала мені, що має біз нес завдяки його впливовому тестю. А ми жили скромно, навіть важко зводячи кінці з кінцями після смер ті мого батька, коли ми з сестрою були маленькими. Ми жили за рахунок нашого саду, ферми та маминого продажу фруктів, овочів, молока та сиру. Хоча ми старанно працювали, нам доводилося боротися з проблемами, і ми часто запитували себе, чому моя мати ніколи не просила свого брата про доnомогу. Однак усе почало змінюватися, коли справи на фермі моєї матері стали надто поганими. Але коли вона почала nродавати свою продукцію у місті, ми стали жити краще.
Незважаючи на наше покращення, ми ніколи нічого не чули про мого дядька, доки не побачили його в соціальних мережах. Ми виявили, що він жив розкішним життям, мандруючи різними країнами та відвідуючи заходи з відомими людьми. Моя мати була рада за нього, але відмовилася зв’язуватися з ним, думаючи, що це зіпсує його репутацію, оскільки ми були бід ні. Якось мама здивувала нас, привівши додому свого брата, для якого настали важкі часи. Він втратив усе: його дружина втекла від нього, а родичі заволоділи його біз несом. Тільки моя мати прийняла його, оскільки йому більше не було куди звернутися. Останні три роки Микола жив із нами по сусідству, доnомагаючи моїй мамі у всьому. Він не забув свого коріння, і ми були вдячні йому за підтримку.
Доля може бути непередбачуваною, і ми ніколи не повин ні забувати, звідки ми родом Коли її бабуся повернулася із села, Надя показала їй коробку з фотографіями та листівками, розпитуючи про Марію. Бабуся розсердилася і веліла Наді ніколи не ставити запитань про неї. Батько Наді теж мало що знав про Марію – лише те, що вона була його рідною сестрою, але зникла, коли він був маленьким. Згодом здо ров’я бабусі почало погіршуватись, а Надя продовжила свої таємні пошуки Марії. Вона надіслала листа на стару адресу тітки та отримала відповідь від жінки, яка надала інформацію та фотографії Марії. Надя продовжила свої пошуки в місті і зрештою натрапила на жінку, яка виглядала напрочуд знайомою. Надя підійшла до неї, спитала, чи звати її Марія, і коли жінка підтвердила, що це так, Надя розповіла, що її шукала рідна мати. Возз’єднання Марії та її бабусі було дуже емоційним. Незабаром бабуся все ж таки розкрила сімейну таєм ницю: Марія насправді була матір’ю батька Наді, її рідною сестрою, але бабуся виховувала хлопчика як рідного, щоб захистити репутацію Марії, яка наро дила у 16 років. Після поминок бабусі батько Наді підійшов до Марії і попросив її більше не покидати його, зміцнивши тим самим їх новонабутий зв’язок як матері та сина.