Вероніка відзначала своє 25-річчя з чоловіком та дітьми у їхньому заміському будинку. День обіцяв бути чарівним, але хто б міг подумати, як усе піде… Готуючись до вечері, вона взяла телефон чоловіка та виявила текстові повідомлення від його kоханки, яка виявилася його колегою. Вона зуміла впоратися з собою і зателефонувала kоханці чоловіка, призначила їй зустріч наступного дня. Під час зустрічі колега чоловіка nопросила розл учення, мовляв, щоб не мучити ні себе, ні їхнього kоханого чоловіка, ні їхніх дітей.
Вероніка зар ади дітей та сім’ї погодилася відпустити чоловіка. Коли Вероніка повернулася додому, Дмитро вже збирав речі . Мабуть, усі в цій історії знали, що діється, до ладу навіть не розмовляючи один з одним. Вероніка повідомила йому, що знає про цей роман, і дала йому вибір: залишитися з нею та з їхніми дітьми, розірвавши все з kоханкою, або kинути її та дітей, але зробити це настільки обережно, наскільки це можливо, щоб не травмувати дітей. Чоловік вирішив поїхати та жити з kоханкою у їхній міській квартирі, залишивши заміський будинок Вероніці та їхнім дітям.
Подружжя розл училося мирно і домовилося ділити витрати на дітей порівну. Вероніка намагалася залишатися позитивною і сильною заради своїх дітей, незважаючи на душевний біль, спричинений невірністю та зрадою чоловіка. Все-таки, вониі ухвалили розумне рішення. Так, з боку Дмитра це було некрасиво і низько так чинити з дітьми та дружиною, але коли kохання йде, краще нікого не мучити і робити так, як велить серце.