Валентина забула телефон удома, коли йшла на роботу. Як тільки вона вийшла з під’їзду, вона помітила це і вирішила повернутись. Але тут дівчина застрягла у ліфті на восьмому поверсі. Чекаючи дива, тобто відкриття дверей, вона почула голос чоловіка Григорія. Він був із жінкою на ім’я Віола. Вони поговорили чотири хвилини біля дверей ліфта, не розуміючи, що він зламаний. Валентина підслухала визнання Григорія у любові до Віоли та їхні плани зустрітися тієї ночі.
Валентина була спустошена, дізнавшись, що чоловік зра джує їй із їхньою сусідкою. Пізніше тієї ж ночі Григорій вирішив вийти на прогулянку, незважаючи на дощ. Коли він повернувся через півгодини , Валентина зустріла його біля дверей і сказала, що знає про його роман. Григорій стверджував, що його пограбували на вулиці та вкрали у нього куртку, гаманець, телефон та взуття. Валентина навіть уваги не звернула. Вона зібрала його речі та залишила їх біля сміттєпроводу.
Григорій забрав сміттєві пакети зі своїми речами та пішов до матері. Григорій пам’ятав, що залишив телефон у Віоли, і повернувся забрати його та інші свої «вкрадені» речі. Однак і він тоді застряг у ліфті через відключення електрики. На той час, як електрику було відновлено, Валентина вже пішла на роботу. Григорій також не мав ключів від їхньої квартири, ні телефону, ні rрошей із собою. Тут він і зpозумів, що не особливо він і любив Віолу… але що було, то було. Довіри дружини йому не повернути.