Я познайомився з Веронікою в інтернеті, де вона вже кілька років активно вела свою особисту сторінку. Вона публікувала кілька фотографій, свої думки і цитати великих письменників і діячів культури. Деякі фото були досить відвертого характеру. Вона мені сподобалася, і я заnросив її на побачення, але спочатку вона вагалася. Однак, коли вона дізналася, що ми проведемо вечір в самому престижному закладі міста – то почала з нетерпінням чекати цього дня.
Але коли ми зустрілися, я зрозумів, що вся її краса і інтелект були тільки на екрані – з дюжиною фотофільтрів. Без них вона не була такою привабливою. Їй також нічого було сказати без відсилання до цитат великих людей. Мій батько завжди говорив про таких людей, що вони “тупі як пробка”. Тим не менше, я вирішив добре провести час. У ресторані нас обслуговувала молода офіціантка, яка була приємною і привабливою дівчиною. Однак Вероніка не поділяла мого думки.
Вона почала чіплятися до офіціантки, можливо, з-за жіночих ревнощів, помітивши, що я дивлюся тільки на неї. Вероніка навмисно розсипала сіль по підлозі і попросила офіціантку прибрати. Мені було соромно за її поведінку. Коли прийшов час робити замовлення, Вероніка поnросила “карабінери”, але офіціантка поправила її і сказала, що це “карбонара”. Дівчина осміліла і навіть nорадила Вероніці помовчати, щоб здаватися розумнішою. Я не міг втриматися від сміху, але Вероніка образилася і втекла. Після того, як вона пішла, я дочекався офіціантку і проводив її додому. Ми одружені вже три роки.