Марина та Ольга працювали в одному офісі, часто ходили разом на обід та встигли на цьому ґрунті подружитися. Вже місяць Марина спостерігала, як Олю щось дуже турбує. -Щось трапилося? Ти сама не своя останнім часом. Оля почала нервово постукувати по столу. -Мені здається, що Юра мені зра джує. -А з чого ти це взяла? -Інтуїція! А вчора ще знайшла жіноче волосся на ньому. -Може ти просто все вигадала?
– Із сумнівом nоцікавилась подруга. -Ні! Тут точно щось не так. Буквально за три дні Ольга прийшла на роботу, вся сяяла від радості. Марина за обідом запитала: -Та ти прямо змінилася! Розповідай, що сталося? Оля їй показала золотий кулон із діамантами. -Ого, краса! Дорогий напевно… -Дуже дорогий. Чоловік подарував, він так провину згладжує.
-Провину? -Ну так, я таки зловила його на зpаді. Все було саме так, як я й підозрювала, захопився дівчинкою молодшою. Марина ошелешено дивилася на подругу, але нічого так і не сказала. “Ну і як після такого можна радіти подарунку? Як після такого можна пробачити за подарунок? Це ж яка неповага до себе.» – подумала дівчина. А як ви вважаєте?