Ганна була найжвавішою дівчинкою у своїй сільській школі, відомою своєю наполегливістю та гучним голосом. Коли вона виросла, її міцна, спортивна статура та домінуючий характер виділили її з натовпу, і в неї ніколи не було хлопця. Її мати часто коментувала відсутність жіночності, припускаючи, що саме через це хлопці тримаються від неї на відстані. Відчуваючи тиск, Ганна думала виїхати з села, щоб знайти собі чоловіка, але боялася, що так і залишиться самотньою. Якось увечері, розмірковуючи про своє майбутнє у сільському клубі, Ганна зустріла Павлика, місцевого механіка.
Помітивши її поганий настрій, він сів поруч, і між ними зав’язалася душевна розмова. Павлик м’яко дорікнув їй, що вона завжди виглядає сильною, через що Ганна несподівано розридалася. Він втішив її, і у цю вразливу мить вона тихо жартома попросила його одружитися з нею. Їхня прогулянка додому стала поворотним моментом. Ганна, яка завжди була незалежною, відчула знову набуту теплоту, ніжність та зв’язок із Павликом. Вони сиділи біля її будинку і ділилися особистими моментами, не підозрюючи про батьків Ганни, які потай спостерігали за ними з подивом та щастям.
Через кілька місяців Павлик освідчився і зробив пропозицію Ганні, яка була вражена тим, що він роздивився в ній ніжну дівчину. Їхнє весілля вразило все село, адже ніхто не очікував, що енергійна Ганна складе пару з тихим Павликом. Згодом Ганна пом’якшала у присутності Павлика, виявивши м’якість, яка здивувала всіх, хто її знав. Контрастні характери пари доповнювали один одного, що призвело до гармонійного шлюбу з дітьми. Батьки Ганни згадували про їхній союз як про чудовий приклад тяжіння протилежностей, благословленого Божою волею.