Рита, 43-річна жінка, повинна була обговорити з дочками Танею і Настею, важливе питання, що стосується її відносин з Ярославом. Вона зібрала їх у вітальні та повідомила, що Ярослав, вдівець із двома дітьми, планує переїхати до них. Доньки, розуміючи ситуацію, погодилися пристосуватися до нового життя. Ярослав, інженер, невдовзі переїхав до них зі своїми речами. Сім’я звикла один до одного, Ярослав став допомагати по дому.
Проте в одну із субот донька Ярослава, Поліна, терміново залишила свого трирічного сина Іллю на їхнє піклування на два дні. Рита, маючи свої справи, залишила Ярослава доглядати Іллю. Змучений переживаннями, Ярослав важко справлявся з дитиною поодинці. Коли Поліна забрала Іллю, вона пізніше поскаржилася Риті, що та не допомогла. Рита твердо пояснила, що не вважає себе бабусею для онуків Ярослава і не може брати на себе таку відповідальність.
Пізніше Рита передала це Ярославу, давши зрозуміти, що не готова стати бабусею його дітей і що Поліні не варто нічого очікувати від цього. Ця розмова встановила межі в їхній змішаній сім’ї, підкресливши незалежність Рити та обмеження її ролі в родині Ярослава.