Якось моя онука приїхала провести зі мною вихідні, доки її батьки вирішували питання з переїздом на нове місце. Моя онука – грайлива та непосидюча 5-річна дівчинка. Спочатку я була приголомшена її енергією, але вирішила отримати зі спілкування з нею максимум користі. Ми сходили на крижану гірку, зліпили сніжки, снігову бабу, вигуляли собаку, спекли млинці і забралися в хаті.
На другий день, після напруженого ранку, я дозволила їй довше подрімати, поки я займалася домашніми справами і дивилася серіал. Але коли я пішла будити її, то виявила, що вона розрізає моє покривало на шматочки крихітними ножицями з моєї косметички. Я розлютилася, постаралася виправити нароблене і поставила її в кут – розмірковувати про свої дії.
Коли я повернулася до кімнати, вона вже відривала ґудзик від мого пальта і зрештою відірвала від нього шматок. Я заплакала від розчарування і попросила свою дочку поквапитися із поверненням. З того часу минуло два місяці, мій зять купив мені нове пальто та покривало для ліжка, але з того часу я не запрошувала свою онучку в гості. Натомість я волію сама відвідувати їх.