“Що тут сталося?” – З жахом сказала Віка, увійшовши до своєї квартири після 5-денного відрядження. Весь будинок був у багнюці, панував немислимий хаос. Віка була у жаху від побаченого. Вона поставила свою сумку на підлогу та почала оглядати квартиру. Скрізь лежали порожні пляшки, уламки розбитого посуду та сміття. Було видно, що тут щось дуже бурхливо святкували. Віка була в люті. Вона була впевнена, що за це відповідала її сестра, яка залишилася жити в неї на час її відсутності. “Олено!” – крикнула Віка.
Олена, її молодша сестра, вийшла зі своєї кімнати зі здивованим виразом обличчя. “Що сталося, Віка? Ти вже повернулася?” – Запитала вона. “Що трапилося? Ти серйозно запитуєш мене, що трапилося? Подивися довкола!” – Закричала Віка. Олена оглянула будинок і почервоніла. “Я… я думала, що в мене ще є час для прибирання”, – сказала вона. “Час для прибирання? Ти організовувала вечірки щодня, доки мене не було, вірно?” – Запитала Віка. Олена похилилася головою. “Так, це правда.
Я… я справді не очікувала, що ти повернешся так рано,” – зізналася вона. Віка зітхнула з полегшенням. Вона була зла на свою сестру, але також розуміла, що Олена не хотіла завдати шкоди. “Олено, я розумію, що ти хотіла повеселитися, але ти мала бути більш відповідальною. Це моя квартира, і я довірила тобі її”, – сказала Віка. Олена кивнула. “Ти маєш рацію, Віка. Мені дуже шкода. Я все приберу,” – сказала вона. Віка посміхнулася. “Добре, Олено. Але наступного разу, будь ласка, будь більш відповідальною”. Олена усміхнулася у відповідь. “Обіцяю, Віка,” – сказала вона.