У п’ятницю пізно ввечері я повернулася додому втомлена. Мій чоловік Данило звернувся до мене з серйозною новиною. Я була виснажена роботою, що накопичилася, але все одно вислухала. Він сказав мені, що його мама приїжджає до нас погостювати. Його нерішучий тон одразу ж змусив мене насторожитися. Я запитала, чому, адже ми були незалежною сім’єю, але він сказав, мовляв, вона сумує за нами і хоче допомогти по дому, бо я завжди зайнята. Я була роздратована, вважаючи, що цілком здатна подбати про себе і про будинок сама, і якби знадобилося, Данило теж міг би допомогти.
Розмова прийняла несподіваний оборот, коли Данило згадав, що його мати привезе з собою гроші. Ми купили квартиру перед початком жахливих подій у нашій країні, але в результаті її вартість зросла втричі, зануривши нас у вічні борги та кредити. А мати продала свою квартиру, щоб допомогти нам розрахуватися з боргами. Друга новина була ще більш приголомшливою . Молодший брат Данило, Діма, якого я не любила, теж переїжджав до нас. Я була вражена і посварилася з чоловіком, після чого пішла ночувати до батьків. Наступного ранку, поки Данило поїхав зустрічати маму та брата, я повернулася додому, зібрала свої речі та прихопила всі предмети, які мої батьки купили для нас – включаючи холодильник, пральну машину, міксер, блендер, кавоварку, фен та дзеркало. Коли Данило подзвонив мені, розлючений, я стояла на своїй позиції.
Я нагадала йому, що все це подарунки від моїх батьків, які також сплатили за наше весілля, тоді як його мати нічого не внесла до нашого сімейного бюджету. Я також повідомила про своє рішення розлучитися, заявивши, що квартиру ми розділимо порівну. Його турбота про матір і брата через наші проблеми була не доречна. Через місяць ми розлучилися. Я використала свою частку від продажу квартири, щоб купити невелику однокімнатну квартиру. Щодо Данила, то його життя та вчинки мене більше не хвилювали. Нехай він сам влаштовує своє життя з матір’ю та братом: я не хотіла в цьому брати участь.