Марія готувала вечерю: дітей треба було нагодувати. Настали канікули, і вони завжди були вдома. Вона знала, що діти можуть впоратися самі, але любила готувати, а вони дорожили стравами своєї мами. І ось Марія покликала їх на вечерю. Вона не хотіла, але її діти, маленькі Мар’яна та Денис, наполягали, що їй теж треба поїсти. Вони хотіли її підтримати. Марія була збентежена від того, що нещодавно дізналася про невірність свого чоловіка. Виявилося, що про це довгий час знали всі, крім неї та її дітей. Того фатального дня Марія прокинулася рано. Її чоловік Микола був ще в ліжку. Коли вона готувала сніданок, на її телефон надійшло несподіване повідомлення від чоловіка.
Марія здивовано прочитала: “Доброго ранку, кохана”. Перш ніж вона встигла відреагувати, Микола видалив повідомлення. Вставши з ліжка, Микола заявив, що повідомлення призначалося їй, але Марія не повірила. Пізніше того ж дня Марія випадково побачила чоловіка із стрункою фарбованою білявкою, що підтвердило її ранкові підозри. Вона з важким серцем продовжила свій день, ставши свідком близькості чоловіка та білявки. Сама жінка, Зоряна, була також приголомшена, дізнавшись, що Микола одружений і має дітей. Того вечора Микола повернувся додому з подарунками, намагаючись вибачитися, але виявив, що на нього чекає зібрана валіза.
Марія змінила замки і вимагала, щоб він поїхав назавжди. Коханка не відповідала на його дзвінки, і Миколі нічого не залишалося, як вирушити до старої квартири батьків, де жила його сестра зі своєю родиною. Незабаром Марії дзвонили Микола та вся його родина, благаючи забрати його назад, але вона тримала себе в руках. Навіть дітей просили вплинути на матір, але безрезультатно. Через рік після розлучення Марії знову почали дзвонити колишній чоловік та його родина, цього разу з проханням взяти до себе хвору матір Миколи. Марія знову стояла на своєму і наполягала на тому, що вона та діти вже живуть своїм життям. Незважаючи на наполегливі дзвінки, Марія знаходила у ситуації навіть якийсь гумор та абсурд. Вона впевнено рухалася вперед до нового життя, і ніщо не могло її утримати.