Я завжди вважала, що мій єдиний син буде завжди присутнім у моєму житті. На жаль, реальність виявилася іншою. Максим, мій син, одружився і, як нова пара, молоді зіткнулися з фінансовими проблемами. Як дбайлива мати, я запропонувала допомогу, але невістка категорично відмовилася: -Нам не потрібні ваші гроші, ми самі заробимо. Якщо мені знадобиться порада, я спитаю у своєї матері, – сказала вона мені в обличчя. Я довго не могла прийти до тями після таких слів.
Через місяць після цієї розмови у подружжя таємниче з’явилася значна сума грошей, потім вони купили будинок у дальньому кінці міста і поступово віддалилися від мене. Їх виправдання варіювалися від відстані до нестачі часу. Я теж не відвідувала їх, тому що ніколи не отримувала запрошення. Коли в мене зламався холодильник, я потай зраділа, сподіваючись побачити Максима. Однак він просто домовився з незнайомим ремонтником, щоб той його полагодив.
Перед початком жахливих подій Максим відвіз свою вагітну дружину у відпустку за кордон, і вони там застрягли надовго. Навіть онука народилася у Туреччині. Я з нетерпінням чекала на її народження і мріяла з нею познайомитися. Батьки моєї невістки полетіли туди літаком, щоб зустріти новонароджену і допомогти молодій мамі. Запрошення для мене так і не надійшло. Я збентежена від раптової байдужості мого сина, який колись обсипав мене любов’ю. Я розумію, що в нього тепер сім’я, яка потребує його часу, але це не повинно означати повне ігнорування його матері.