Після весілля ми з чоловіком переїхали до його мами Ольги Володимирівни, яка жила одна у великому будинку. Незважаючи на те, що прийнято вважати, мовляв, молоді сім’ї повинні жити окремо від батьків, свекруха була гарною жінкою, поважала наші інтереси та переваги і не діставала нас своїми порадами. Ольга Володимирівна вісім років працювала гувернанткою у багатій родині, і господарі любили та поважали її як рідну.
Вона часто називала їх “аристократами” , і сама вчилася правильно користуватися всім посудом для їжі. Однак вона так захопилася цією справою , що згодом стала вчити нас з чоловіком правильно їсти і користуватися всіма столовими приладами, що стало просто нестерпним . Я намагалася не їсти поряд з нею, тому обідала і вечеряла непомітно та швидко. Після їжі я приносила чоловікові його порцію, тому що він теж не звик до такого етикету.
Незважаючи на її періодичні зауваження, свекруха готувала смачну їжу, і краще було спокійно поїсти потім після її відходу, ніж вислуховувати її критику. Хоча в житті зі свекрухою були свої труднощі, ми були вдячні їй за гостинність та повагу до наших кордонів.