Стати однією з тих жінок, які уводять чоловіків із сім’ї – це те, що я ніколи не думала, що зможу зробити чи зрозуміти. Пам’ятаю, як я засуджувала нашу сусідку Олену, яка вийшла заміж за чоловіка, який пішов із сім’ї заради неї, залишивши двох дітей. Люди перестали з нею спілкуватися, і я теж стала холодною до неї, хоча вона завжди була добра до мене. Однак через десять років я опинилася на місці Олени, закохавшись у одруженого чоловіка, який теж мав дитину.
Олег був другом мого брата, і ми теж згодом потоваришували. У нас було багато спільного, і зрештою ми не змогли протистояти своїм почуттям, хоча обидва намагалися спочатку. Ми таємно зустрічалися три роки, перш ніж Олег вирішив уникнути дружини і зробити мені пропозицію. Ми зіткнулися з великою відсічю з боку оточуючих нас людей. Наша компанія друзів відвернулася від нас, а Олегу навіть довелося змінити роботу, бо його стосунки з колективом теж особливо не складалися через його вибір. Нас розумів тільки мій брат, але навіть він іноді дорікав мені за мої вчинки.
Все стало ще гірше, коли колишня дружина Олега почала забороняти йому бачитися з їхньою дитиною. Це засмучувало Олега, бо він сумував за сином. Досі я ніколи не бачила його колишню дружину, окрім фотографій у соціальних мережах. Але днями вона зателефонувала мені і запросила зустрітися, познайомитись та попити чай. Я була вражена цим запрошенням і не знала, що робити. Я розумію, що винна перед нею, але не бачу необхідності зближуватися, і не знаю, які вона має наміри. Що ж, побачимо, які у неї мотиви…