Хрестини маленької Єви стали радісною подією для Світлани та Наталки, які товаришували зі школи. Світлана наполягла на тому, щоб Наталка стала хрещеною матір’ю дочки Єви, щоб відтепер вони могли бути пов’язані як сестри.
Незважаючи на початкове небажання Наталки, зрештою вона погодилася.
На святкуванні благочестива бабуся Світлани нагадала Наталці про її обов’язок долучати Єву до православних традицій та водити її до церкви на всі цер kовні свята.
Однак Світлана відмахнулася від цього, сказавши, що вони не потребують жодної допомоги, особливо матеріальної.
Чоловік Світлани, Євген, походив із заможної родини, та й сама Світлана нічого не потребувала. Батьки Євгена прилетіли аж із Італії, щоб відсвяткувати хрестини Єви та її день народження.
Тим часом Наталка та її чоловік Юра мали середній достаток та збирали на майбутнє.
Через чотири роки шлюб Світлани та Євгена розпався , і Світлана була надана відтепер самій собі разом із дочкою. Вона скаржилася Наталці на свої фінансові труднощі і почала просити в борг, іноді навіть просила допомогти з покупкою молока та йогурту для Єви.
Світлана також попросила Наталку купити Єві дорогий велосипед, але Наталка відмовилася, пославшись на їхнє фінансове становище.
Світлана розлютилася і звинуватила Наталку в тому, що вона покинула свою хрещеницю. Тоді вже Юра втрутився і попросив Світлану піти, сказавши, що вона поводиться надто нахабно.
Після цього випадку дружба Світлани та Наталки закінчилася. Пізніше Наталка народила сина, якого вирішила не хрестити, допоки він не стане достатньо дорослим, щоб ухвалити таке рішення самостійно.