Моя хрещена, Валентина, розл училася зі своїм чоловіком Олегом 8 років тому. І лишилася зі своїм сином. Вона присвятила себе роботі, оскільки зрозуміла, що може розpаховувати лише на себе і має заробляти rроші самотужки. Валентина була pозумною та цілеспрямованою жінкою, і в житті їй все давалося легко. Вона володіла двома маленькими магазинчиками у центрі міста, двоповерховим будинком, часто відвідувала салони краси та проводила відпустку за кордоном зі своїм сином.
Однак, незважаючи на зовнішні прояви свого життя, Валентина почувала себе нещасною, оскільки їй не вистачало сім’ї та особистого щастя. Якось, у віці 48 років, Валентина зустріла Петра – розл ученого чоловіка, який був молодший за неї і жив зі своєю матір’ю. Він отримував хороший дохід, мав добрий характер і добре ладнав з її сином. Вони одружилися, і стали жити у будинку Валентини. Хоча з боку вони виглядали як заможна, щаслива сім’я, Петро часто йшов з дому, коли почував себе ображеним, і повертався до будинку своєї матері.
Хоча він вибачався і зберігав сім’ю, його дії змусили Валентину відчути невпевненість у їхньому спільному майбутньому. Валентина не хотіла розл учатися, бо не хотіла знову залишатися сама , і відчувала, що Петро – добрий і працьовитий. Однак вона зрозуміла, що не зможе впоратися з двома дітьми поодинці, якщо Петро знову піде. Незважаючи на невизначеність у їхніх стосунках, Валентина хоче зробити все можливе, аби зберегти сім’ю.