Катерина ще в дуже юному віці вийшла заміж за Тараса, і хоча вона мало що знала про домашні справи, але щосили намагалася навчитися всього, чого могла. Вона прагнула догодити своїй свекрусі, Ніні Василівні, роблячи по дому все, що та казала – від підмітання двору до приготування вечері. Незважаючи на всі зусилля, Ніна завжди чіплялася до Катерини і скаржилася на неї іншим мешканцям села.
Якось листоноша, тітка Тамара, звеpнулася до Ніни зі скаргою на поширення нею брехливих чуток про Катерину. Тітка Тамара нагадала Ніні, що раніше у неї був брудний двір та будинок, але Катерина навела всюди порядок. Листоноша порадила Ніні хвалити Катерину, пишатися нею, а не говорити про неї погано . Інші мешканці села також говорили про здібності Катерини як господині, і Ніні pрештою стало соромно за свою поведінку.
З того часу Ніна утримувалася від поrаних відгуків про Катерину, розуміючи, що незнайомі люди іноді можуть бути мудрішими за найближчих родичів. Ця історія – ще один доказ того, що важливо ставитися до інших людей з добротою та повагою, визнавати та цінувати чужі зусилля та важку роботу.