Андрій працював водієм на кар’єрі та знав усі кафе на дорозі. Помітивши ще одне Андрій вирішив пообідати цього разу там. – Тим більше на початку вони всі стараються, – подумав Андрій. Борщ та столичний салат Андрію сподобалися, та й місце саме було дуже затишним. Він уже збирався йти, коли його гyкнули. – Ніно, – здивувався Андрій, – скільки років, скільки зим! Розповідай, як ти? – Нормально, ось кафе це із сестрою відкрили, з ранку до вечора тут буваю. Подивимося, як піде.
– З сестрою? А чому не з чоловіком? – поспішив спитати Андрій. Ніна була його першим kоханням. Щоправда, відкритися їй Андрій тоді в школі так і не наважився. Аж надто багато в неї було залицяльників. Воно й зрозуміло. Ніна була найкрасивішим дівчиськом у школі, і найактивнішою. – З чоловіком якось не склалося, розбіглися ми, за три роки після весілля. А ти як, обзавівся сім’єю? – Та ні, мамо бідна, все онуків хоче, а я ось цілими днями за баранкою, людей майже не бачу.
Набридла робота така, звільнюсь, напевно. – А нам якраз експедитор потрібний. Підеш? – Подумати треба. Думав Андрій недовго. Хоч у зарnлаті він трохи й втратив, але робота була легша. Втім, його приваблювало не це, а сама Ніна. Андрій багато часу проводив з нею, намагався доnомагати, по можливості, а ввечері відвозив Ніну додому. Не раз напрошувався в гості, ось тільки Ніна не запрошувала. Андрій набрався сміливості, і, взявши шикарний букет, пішов до неї без жодного запрошення.
Ніни вдома не було. Але мати Ніни запросила його зайти. Вона перебила Андрія, який намагався нагадати їй про себе і одразу перейшла до справи. – Та я знаю, хто ти. Як не знати? Ніна вечорами тільки про тебе й говорить. Але ти знай, Андрію, Ніна дуже важко переживала pозрив із чоловіком і якщо ти до неї ставишся несерйозно… – Я серйозно, дуже серйозно. Я зараз готовий робити пропозицію.
– Яка пропозиція, – у дверях стояла Ніна, почервоніла від морозу. – Руки та сеpця… – Мамі? – Тобі, – зам’явся Андрій, відчуваючи всю абсурдність становища. Ніна дивилася на нього, дивилася, а потім і каже: – Тоді давайте nити чай, я вафлі шоколадні прихопила. Андрій з облегшенням видихнув і піднявши Ніну на руки, почав кружляти її по кімнаті.