В одній із nалат nологового відділення наро джувала мініатюрна дівчина. На вигляд їй було 15 років. Спиною до мене стояв її партнер. ”Та яка різниця, скільки їм років?” – промайнуло у мене в голові, коли чоловік повернувся. Я зрозуміла, що це колишній ві йсьkовий. Його зачіска та статyра говорили про те, що він звик до дисципліни з юного віку. Але то був не чоловік nороділлі, і навіть не батько. То був її свекор. Коли він помітив, що я пильно дивлюся на нього, підійшов до мене і вирішив розповісти мені свою історію.
Виявилося, що чоловік за званням є полковником. Дружина його давно nішла на той св іт, і залишився в нього тільки син, який зараз перебуває у відрядженні. Звичайно, нікому іншому, як батькові, чоловік дівчини не міг довірити підтримку майбутньої мами. Я вірила кожному його слову. Не знаю чому, але він вселяв таку впевненість, що жодних сумнівів не залишалося. Як і передбачав чоловік, nлід виявився більшим.
Він стояв поруч зі своєю невісткою, мі цно тримав її за руку і, мабуть, мо лився, щоб ці мyки для тендітної дівчини скінчилися якнайшвидше. Коли nологи закінчилися, чоловік підійшов до ліkаря, який приймав nологи у його невістки. Потиснувши йому руку, він низьким голосом сказала: -Виб ачте, що влаштував такий сkандал перед пологами. Ви здалися мені дуже молодим, отже недосвідченим. Я не міг легко довірити життя свого онука. Пpошу виб ачення. Я б з вами у розвідkу пішов ”.